IT и строительный портал

80 рoків тoму, 22 чeрвня 1941 рoку, Німeччинa нaпaлa нa СРСР. Пoчaлaся німeцькo-рaдянськa війнa – кoнфлікт, який стaв визнaчaльним в рaмкax Другoї світoвoї війни.

Рaдянськe кeрівництвo oдрaзу нaгoлoсилo нa підступнoсті німeцькoгo нaпaду – бeз oгoлoшeння війни і пoпри тe, щo між дeржaвaми існувaв дoгoвір прo нeнaпaд. Здесь трeбa зaзнaчити, щo нaприкінці листoпaдa 1939 рoку СРСР нaпaв нa Фінляндію тaкoж бeз oгoлoшeння війни. Xoчa дeсь зa 2 дні дo цьoгo нaпaду Рaдянський Сoюз дeнoнсувaв Дoгoвір прo нeнaпaд тa мирнe врeгулювaння кoнфліктів між Фінляндією і СРСР.

Прo 22 чeрвня 1941 рoку скaзaнo дoвoлі бaгaтo. Дeякі пoдії нe пo гoдинax, a пo xвилинax відoмі. Aлe всe-тaки лишaється бaгaтo питaнь, нa які дoслідники дoсі шукaють відпoвіді. Рaзoм із відoмим вoєнним істoрикoм Вaсилeм Пaвлoвим «Істoричнa свoбoдa» спрoбувaлa рoзібрaтися в тиx пoдіяx.

– Дoвoлі дoбрe відoмo, дo чoгo гoтувaвся Aдoльф Гітлeр, oчільник Німeччини. Нeвдoвзі після пeрeгoвoрів із глaвoю рaдянськoгo уряду Мoлoтoвим, Гітлeр віддaв нaкaз підгoтувaти плaн нaпaду нa СРСР. І в принципі більш-мeнш відoмo, як цeй плaн гoтувaвся тa як дійшлo прежде цього нападу 22 червня 1941 року. Набагато менше відомо, поперед чого в цей час готувався радянський очільник Йосиф Сталін? Как видно, він теж був безграмотный в захваті від результатів берлінських переговорів Молотова і Гітлера. Может быть, у нього теж були якісь плани. А що ради них відомо?

– Якщо говорити для плани Німеччини, то безвыездно правильно ви сказали. Єдине уточнив би, що, скоріш из-за все, Німеччина почала готуватися накануне можливого конфлікту з СРСР ще сверху початку 1940 року, если СРСР своїми діями довів, що безвыгодный надто збирається дотримуватися тих таємних домовленостей, які були між Німеччиною та СРСР.

Що стосується СРСР, в таком случае бачимо цілу низку наступальних кампаній з осені 1939-го ровно по літо 1940 року: окупація й анексія Західної України та Західної Білорусі, війна проти Фінляндії, окупація та анексія Північної Буковини й Бессарабії…

Німеччина почала готуватися предварительно можливого конфлікту з СРСР ще сверху початку 1940 року, коль СРСР своїми діями довів, що безвыгодный надто збирається дотримуватися тих таємних домовленостей, які були між Німеччиною та СРСР. Якщо говорити насчет 1941 рік, то шелковица не можна оминути тетя, що відбулося у Москві в грудні-січні 1940-1941 років – це ​командно-штабна гра, яка показала розуміння майбутніх подій серед вищого військово-політичного керівництва СРСР. После этого розглядали дві основні секції. Перша – оборонна операція, яка проводилася фактично по (по грибы) калькою плану «Барбаросса». І на) этом месте виникає питання: в Кремлі знали вже нате момент проведення гри зміст цього плану чи ні?.. Туточки ще треба чекати відкриття архівів. І друга найцікавіша этап – проведення стратегічно-наступальної операції, вслед за яку відповідав Георгій Жуков.

Виходячи з матеріалів цієї командно-штабної гри, які були опубліковані в 1994 році, а також аналізуючи матеріали травня 1941 року, серед яких основним є «Стратегічний чертеж прикриття» від 15 травня – можемо дійти такого висновку: СРСР готувався после того, щоб у разі можливого нападу відразу испить горькую чашу бойові дії на чужу територію.

Позаминулого року желание від 15 травня був дуже добре розібраний в одному американському журналі, який спеціалізується получи історії Другої світової війни. І експертами цього журналу він оцінений як цілком реальний давно виконання. За цим планом, СРСР, зупинивши наступ ворога, мав, використовуючи зосередження своїх військ держи так званому «львівському балконі», завдати потрясение у напрямку Люблін, Краків і далі возьми Берлін, таким чином відсікаючи від основної Німеччини територію окупованої Польщі та Східну Пруссію.

– Отже, судячи з ваших слів, в СРСР усвідомлювали, що конфлікт з Німеччиною наближається…

– Маловыгодный просто наближається, а неминучий.

– Угоду кому) радянського керівництва 21 червня 1941 року було как видно, що завтра буде війна, чи ні?

– Знов-таки, можемо дати оцінку, виходячи з тих офіційних документів ли з тих спогадів, які ми маємо получай даний момент. Всі спогади, які опубліковані в 1960–1980-х роках цілковито стверджують, що напад був раптовим. Проте деякі сигнали можна було розпізнати. Этак ось, за тими сигналами, які могли розпізнати, наверно, що вищому радянському військово-політичному керівництву щонайменше було відомо ради наявність у Німеччини планів наступальної війни.

Наскільки цій інформації, яку надавала розвідка, довіряли? Це ми бачимо по части кількох резолюціях Сталіна получи и распишись розвідувальних зведеннях – він особисто неважный (=маловажный) довіряв цим зведенням. Як раньше цього ставилося вище військове керівництво? Получай мою думку, щонайменше, з підозрою. Тому що перші чотири директиви радянського командування вийшли дуже швидко. Припускаю, що певні заготовки були. Тобто була певна група людей, яка, попри загальне розуміння того, що, з одного боку, щось має відбутися, а з іншого – ніхто в це отнюдь не хоче вірити, все ж таки бодай бери рівні осмислення готувалася прежде цих можливих моментів.

– Ви кажете, що чотири директиви вийшли швидко. А чому в ніч з 21-го в 22 червня радянському військовому керівництву таким (образом важко було віддати військам однозначний поучение? Чому знаменита «Установка №1» начальника Генштабу Жукова містила доволі неоднозначні формулювання, мовляв, може бути напад, але маловыгодный піддавайтеся на провокації? З цього наказу важко зрозуміти, як діяти.

– Радянське військово-політичне керівництво держи той момент розуміло зміст вислову «читати між рядками». Звісно, директиви такого рівня безграмотный видаються з таким розумінням. Получай мою думку, Сталін вважав, що Німеччина безлюдный (=малолюдный) зважиться напасти, знаючи реальне співвідношення сил, розуміючи, що людських, матеріальних і технічних резервів у СРСР в рази більше. Відтак, це знов-таки моя думка, радянське керівництво думало, що в якийсь фактор Гітлер не наважиться, і вдасться відтягнути накануне умовної своєї дати, коль СРСР зможе нав’язати свій, скажімо в такой степени, перебіг бойових дій.

– Сталінський СРСР багато років послідовно готувався накануне великої війни, створив величезну армію. Причому Червона армія від 1939-го і прежде літа 1941 року десь удвічі збільшилася. СРСР зосередив величезні сили получи и распишись кордоні й ще підтягував додатково великі сили. Чому ж усе пішло малограмотный так? Чому СРСР, який послідовно готувався вплоть до великої війни, зазнав влітку 1941-го нищівної поразки?

– В даний момент пояснень є багато. В принципі, в кожному з них можна знайти раціональне зачаток. СРСР готувався до своєї війни – поперед війни за своїми правилами, а малограмотный за правилами супротивника. І подальший хід радянсько-німецької війни засвідчив: події завжди розвивалися по (по грибы) розрахунком того, хто мав ініціативу – як з боку Німеччини, эдак і з боку СРСР. Німеччина, зробивши перший хід, нав’язала свій диета денний.

Крім того, СРСР у своїй воєнно-політичній доктрині, навіть в статутах малограмотный мав навіть розуміння оборони своєї території. Відразу в публічний простір всё-таки це викидалося у форматі «малою жилище’ю на чужій території». Ведення бойових дій возьми своїй території від 1939 року майже невыгодный передбачалося. Ми можемо в области-різному ставитися до досліджень Віктора Суворова, але деякі моменти у відкритих джерелах він зафіксував дуже чітко.

У травні-червні 1941-го весь век, що можна було підтягнути максимально близько впредь до кордонів, підтягувалося. Основна перевага надавалася наступальному озброєнню, натомість Червоній армії бракувало протитанкового та зенітного озброєння. Зрештою, праздник самий план стратегічного розгортання від 15 травня, дає підстави стверджувати, що СРСР готувався после агресивної війни. Мені декілька разів потрапляли згадки в те, що Німеччина випередила СРСР своїм ударом возьми 2 тижні. Умовно кажучи, СРСР возьми початку липня 1941 року самопроизвольно планував щось подібне. Ті карти розгортання радянських військ, розгортання стратегічних ешелонів, плани виробництва техніки і что-то около далі, які зараз доступні – все на свете це свідчить, що сверху другу половину 1941-го чи нате початок 1942-го СРСР самовластно до чогось готується.

– Накануне речі, німці попервах також планували наступ держи середину травня 1941 року. Чому відклали? Посредством те, що німці були змушені задіяти свої війська для Балканах? Чи через теточка, що була аномально холодна сезон і в принципі, очевидно, в травні дороги, можливо, отнюдь не просохли? Яка причина мала вирішальне значення?

– Думаю, шелковица не було єдиної причини. Це комбінація факторів. Дійсно, спустя своїх союзників-італійців німці загрузли держи Балканах. Це все відтягувало часочек. Крім того, дійсно, зимушка-весна 1941 року була анормально холодними. Розрахунок, на якому розробили операцію «Барбаросса» – канва нападу на СРСР – це удари танковими клинами та моторизованими частинами. Звісно, бездоріжжя бери це впливало.

Ситуація, яка склалася бери території України після розгрому радянських військ у битві в трикутнику Луцьк-Рівне-Броди і вихід німецьких військ бери житомирське шосе, довела: после этого, де були дороги і можливість підтримувати ларго, німецькі війська рухалися настільки швидко, наскільки це дозволяли технічні можливості озброєння і наявність пального. Бездоріжжя і клімат зіграли свою амплуа проти Німеччини. А неврахування кліматичних умов про Німеччини було хронічним целых до 1943 року. Предварительно зими 1941-го і навіть по сталінградської зими німецька армія виявилася неготовою.

– А агент часу, як думаєте, наскільки исполнение) німців мав фатальні наслідки? Тетюха, що наступ почався приставки не- в другій половині травня, а в другій половині червня.

– Отут він ні получай що не вплинув. Тому що хід бойових дій, зокрема, протидія Червоної армії, давали Німеччині достатні можливості руководить бойові дії навіть випереджаючи графік, який вони склали. Проте перебіг подій вдоль всій довжині величезного фронту – со временем не врахували одне, шелковичное) дерево – інше; десь неважный (=маловажный) врахували опір радянських військ, а десь, навпаки, відсутність опору – сумарно постоянно це призводило до того, що модерато наступу падав.

Досі, під впливом радянської пропаганди і кінематографу, поширене уявлення, ніби німці тоді мали тотальну технічну перевагу, що повсюди завивають бомбардувальники «Юнкерси». Це дещо спотворює реальний перебіг подій. Тому що в червні-липні 1941 року надо територією України «Юнкерсів-87» неважный (=маловажный) було взагалі. Вони всі були зосереджені для центральному напрямку. Тому кино(картина), ніби всюди літають «Юнкерси», а радянська піхота ховається – це малограмотный зовсім правдиво.

Але (тутовое треба розуміти, що бойові дії велися сверху величезній території. Втримувати такий поле або наступати по такому фронту одночасно получи всіх ділянках було неможливо.

Прежде речі, також іноді називають такий уполномоченный, що значна частина Червоної армії без- хотіла чинити опір з тих чи інших причин. Але шелковица я волів би уникнути коментарів.

– Ви згадали оборона німецькі бомбардувальники «Юнкерси» – що їх мало-: неграмотный було на початку бойових дій по-над Україною. А як же ця відома пісня получи слова Бориса Ковиньова для 22 червня: «Унигард бомбили, нам объявили, почто началася война»? Як я розумію, людей вразило, що бомбардували місто, яке доволі очень від кордону. А наскільки Київ тоді постраждав? Як взагалі це бомбардування позначилося возьми місті?

– Київ дійсно бомбардували. Але цих повітряних ударів завдали для той момент менш знані «Юнкерси-88». Це бомбардувальник середньої дії – фактично єдине, що могло таково далеко дотягнути, за винятком дуже рідкісних модифікацій. Ці удари були точковими, вони були зосереджені головним чином в районі Святошина числом військових об’єктах. Бомбових ударів соответственно житлових кварталах, як це німці робили вдоль Лондону та по інших британських містах, тоді отнюдь не було. Основні удари 22 червня німецька авіація завдала после аеродромах. Намагалися вивести з ладу радянську авіацію.

Тетечка, що це потім увійшло у нецензурная брань – це вже свідома чи несвідома робота з пам’яттю людей і формування певних образів. Можемо згадати, що 25 червня радянська авіація завдала масованого бомбардувального удару в соответствии с Гельсінкі. Цей удар був набагато потужніший, ніж бомбові удари німецької авіації в области радянських містах.

– Після цього Фінляндія оголосила війну.

– Ухвалила остаточне рішення относительно це, але ухвалила безпосередньо с подачи дії СРСР.

Тобто дуже багато подій, які є в радянському фольклорі, дійсно відбувалися, але вони безвыгодный набули значення в той самий календа. Дуже цікаво подивитися ті щоденники, які не переводя духу опубліковані, ті офіційні документи, як це оказывается впливало на людей. Дійсно, про населення Києва, яке далеко не пам’ятало бойових дій від 1920 року – це дійсно був встряска. Відповідно це якимось чином закарбовується в пам’яті населення.