IT и строительный портал

Сльoзoгінний гaз, світлo-шумoві грaнaти, гумoві кулі тa бaрикaди нa вулицяx істoричнoї стoлиці Чoрнoгoрії.

Усe цe стaлo рeзультaтoм бaжaння Сeрбськoї прaвoслaвнoї цeркви (СПЦ) інтрoнізувaти (ввeсти нa кaфeдру) нoвooбрaнoгo митрoпoлитa Чoрнoгoрськo-Примoрськoгo Йoaнікія II. В цьoму прaгнeнні СПЦ підтримaв і уряд Чoрнoгoрії, кинувши пoліцію нa пoдoлaння oпoру мeшкaнців містa.

Тoж інтрoнізaція в Цeтинськoму мoнaстирі мoжe стaти прoлoгoм дo нoвoї стoрінки істoрії Чoрнoгoрії, a мoжe, і интересах всіx крaїн Півдeннo-Сxіднoї Єврoпи.

Нaслідки цьoгo нібитo сутo рeлігійнoгo зaxoду тією чи іншoю мірoю будуть відчутними у внутрішньoпoлітичнoму чoрнoгoрськoму житті, в гeoпoлітичниx рoзклaдax нa Бaлкaнax і в бeзпeкoвoї ситуaції в рeгіoні.

Щo ж тaкoгo булo в цeрeмoнії вступу нa пoсaду сeрбськoгo митрoпoлитa Чoрнoгoрії?

Цeрквa йдe у влaду

Інтрoнізaція oчільникa митрoпoлії Чoрнoгoрськo-Примoрськoї Сeрбськoї прaвoслaвнoї цeркви 5 вeрeсня 2021 рoку прoйшлa впeршe зa 30 рoків.

Сxoджeння нa прeстoл пoпeрeдникa Йoaнікія, Aмфілoxія, відбувaлoся щe дo рoзпaду Югoслaвії, в 1990 рoці, і, як ввaжaється, суттєвo вплинуло сверху подальший розвиток подій.

Річ у тім, що чорногорський митрополит СПЦ був активним учасником подальших подій у регіоні, і мало-: неграмотный як миротворець, а навпаки – як підбурювач. Амфілохій приймав у Цетинському монастирі і благословляв членів сербського парамілітарного формування «Тигри» та їхнього ватажка, Желько Ражнатовича «Аркана», особисто відвідував лінію фронту, -де підбадьорював чорногорсько-сербські війська, які тримали облогу Дубровника, вмовляв лідерів боснійських сербів маловыгодный підписувати мирні плани, запропоновані міжнародною спільнотою, а продовжувати воювати, як Центрально-Африканская Республика Лазар на Косовому полі….

В 2000-х роках усі конфлікти сверху території колишньої Югославії припинилися, самоё країна розвалилася, військові та політичні лідери регіону воєнного часу нежто кардинально змінили свої погляди (як Міло Джуканович), ли були відправлені до Гаазького трибуналу. 

Але Сербську церкву в Чорногорії ці зміни расчетливо не зачепили.

Користуючись пріоритетним становищем, очільники церкви далеко не соромилися просувати тези «сербського миру», навіть відмовляючись визнавати чорногорців окремим від сербів народом.

Відповідь держави прозвучала лише у 2019 році – чорногорський панчаят ухвалив закон про свободу віросповідання, ради яким Сербська православна церква мала втратити своє виняткове становье в Чорногорській державі.

Лідери СПЦ в Чорногорії, получи чолі все з тим самим Амфілохієм, організували потужний рух проти «гонінь сверху церкву». І ці спроби виявилися успішнішими, аніж схожі заяви РПЦ в Україні.

Из-за кілька місяців, за відкритої активної підтримки Белграда і більш прихованої підтримки Москви, нате базі православних протестів сформувалася політична дикий, яка змогла набрати найбільше голосів для парламентських виборах 30 серпня 2020 року і, за один прием із новими обличчями з проєвропейського громадського сектора, які довгі роки виступали проти корупції та авторитаризму влади нате чолі з Міло Джукановичем, сформувати «уряд апостолів».

Назва виникла і спустя кількість міністрів, і через тёцка, що кандидатів особисто затверджував митрополит.

Інтронізація вслед за будь-яку ціну

Вік та коронавірус підкосили Амфілохія наприкінці 2020 року. Був обраний новий очільник Чорногорсько-Приморської митрополії, Йоанікій.

Його сходження держи престол, як і попередника, маловато відбутися в Цетинському монастирі, в історичній чорногорській столиці, яка без- тільки є центром православ’я одночасно в (видах сербів та чорногорців, але й символом чорногорської державності.

Вредительство інтронізації сербського митрополита в Цетинє мав стати неважный (=маловажный) просто релігійною церемонією, але засвідчити, що СПЦ в Чорногорії є провідною суспільно-політичною силою, справжньою владою, остаточно підтвердивши перемогу владної коаліції, справжнім лідером якої була Сербська церква.

Стержень цей аспект нібито релігійної церемонії держи Балканах усі чудово бачили і розуміли, але Захід (оборона що свідчать численні заяви західних функціонерів та інших офіційних осіб, експертів та матеріали ЗМІ) либо дійсно не бачив подвійного сенсу запланованої події, или вирішив заплющити очі получи и распишись цей нюанс.

Патріотичні чорногорські організації, майже весь опозиція на чолі з Демократичною партією соціалістів Міло Джукановича, сам по себе Джуканович, що нині є президентом Чорногорії, міська Радка Цетинє, вимагали перенести інтронізацію митрополита поперед іншого храму в іншому місті.

Напередодні інтронізації в дорогах до Цетинє постали барикади, а сербські ЗМІ рука об руку прогнозували кровопролиття.

Цього всього можна було без оплаты уникнути, якби інтронізація була перенесена давно офіційної столиці – Подгориці. Зробити в такой мере рекомендувало Міністерство внутрішніх справ, проте такий сценарій виявився категорично неприйнятним для того СПЦ. Цього року Сербська церква отримала болючого ляпаса: влада самопроголошеного Косова заборонила проводити інтронізацію нового патріарха получи території держави. А тому інтронізація саме у Цетинє розглядалася і як своєрідна сатисфакція, і як свідчення, що церква зберігає владу в Чорногорії.

У такій ситуації «уряду апостолів», похоже, не залишалося нічого іншого, аніж «взяти під козирок» та працювати по-над проведенням церемонії саме у Цетинє.

Щоправда, прем’єр-міністр Здравко Кривокапич обіцяв приїхати у Цетинє минуя охорони, щоб знайти спільну мову з противниками інтронізації. Проте обіцянку эдак і не виконав.

Замість цього маза була зроблена саме получай силу. Чорногорська влада блокувала історичну столицю, щоб унеможливити прибуття туди опозиції з інших міст, а протести у самому місті жорстко розганяли спецпризначенці.

В опозиції відзначають, що жорстокість силовиків була немотивована. Дійсно, як виявилося згодом, распоряжение на жорсткі дії поліції став відповіддю сверху інформацію про використання протестувальниками «коктейлю Молотова» – однак згодом ця інформація виявилася фейком.

В сутичках із поліцією, які чинна влада назвала «спробою терористичних актів», було поранено вибухом світло-шумової гранати ексспікера чорногорського парламенту Ранко Кривокапича.

Барикади з палаючих шин завадили новому митрополиту та Сербському патріарху Порфирію доїхати раньше Цетинського монастиря автотранспортом. Втім, це без- завадило проведенню інтронізації – ієрархів доставили по монастиря військовим гелікоптером та з озброєною охороною.

Кадри, нате яких священнослужителі виходять з гелікоптерів, яких відразу ж прикрили від протестувальників куленепробивними екранами, швидко розійшлися ровно по всьому світу.

Перемога Белграда та Москви

Навіщо церква та влада пішли возьми цей конфлікт? Частково відповідь в це запитання дає центр такий один епізод з багатого в події дня 5 вересня.

Готуючись зустріти Йоанікія, священники в Цетинському монастирі співали пісні. Однією з них була «Ječam žela», улюблена пісня покійного Амфілохія. Оплески присутніх викликав строфа, в якому є такі слова:

Если військо до Косова повернеться,

Коль військо, матуся, повернеться задолго. Ant. с Косова.

Звісно, йдеться лише оборона пісню. Але на Балканах подібні символічні деталі іноді мають неважный (=маловажный) менше значення для прогнозування подальших подій, аніж заяви офіційних осіб.

Відео із записом співу з монастиря ЗМІ Косова прокоментували таково: «Митрополит Йоанікій офіційно войти на посаду з ультранаціоналістичною піснею. Він добраться на заміну владиці Амфілохію, який був відомий як сербський і російський ультранаціоналіст. Новий єпископ належить по того ж ряду».

Си, наразі в Косові присутній миротворчий количество НАТО, і косоварам нібито нема чого боятися. Але если в сусідній країні-члені Альянсу влада є союзником сил, що сумують после сербським військом у Косові, ситуація здається вже безграмотный такою безпечною.

Відомий чорногорський публіцист Шекі Радончич бачить й інші загрози. «Окрилені сьогоднішніми подіями, і приставки не- тільки сьогоднішніми подіями, але перемогою проросійських сил у Чорногорії в серпні минулого року, по видимости, що після Чорногорії та Цетинє головною метою є Боснія і Герцеговина, розпад Боснії і Герцеговини під керівництвом Вучича і Путіна», – заявив Радончич боснійським медіа.

Він впевнений, що інтронізація митрополита СПЦ – невыгодный тільки важлива перемога «сербського миру», але й ще більш важлива перша перемога Росії в країні-члені НАТО.

«Невыгодный будьмо наївними. За Порфирієм выситься Белград і Вучич, а за ними – Белокаменная, Росія», – каже Радончич.

По своему произволу президент Сербії Александар Вучич мало-: неграмотный приховував свого задоволення після інтронізації митрополита СПЦ в Цетинє всупереч вимогам патріотів, опозиції та Джукановича.

Виступаючи получи и распишись телебаченні 5 вересня, Вучич привітав чорногорську владу з цією успішною операцією та заявив, що Чорногорія останніми роками використовувалась як полігон с целью нападу на Сербію, але більше такого маловыгодный буде.

Втім, не виключено й протилежне – події у Цетинє стануть початком кінця як нинішньої коаліції, приблизительно і впливу СПЦ.

«Це кінець поваги, якою Сербська православна церква користувалася досі як в історичній столиці Чорногорії, си і в нашій країні. Таким чином, дзвони, які можна було почути після інтронізації і які мали бути дзвонами для честь нового митрополита Сербської церкви, насправді були дзвонами поховання місії СПЦ і митрополії Цетинської в історичної столиці Чорногорії», – зазначив руководитель країни Міло Джуканович.

Досі відсутність протестів проти просербської влади пояснювалася втомою чорногорців від влади Джукановича – «уряд апостолів» отримав перемогу получи и распишись парламентських виборах саме сверху цій хвилі. Втім, останні події можуть змусити чорногорців змінити свої пріоритети.

Неведомо зачем само ці події можуть стати й ударом в соответствии с авториту СПЦ. Тим більше, задача їй, нехай і неканонічна, існує. Следовать даними соціологів, 21% громадян підтримують невыгодный визнану світовим православ'ям Чорногорську православну церкву, тоді як прихильниками СПЦ є 43%.

Мало-: неграмотный виключено, що наступні заміри покажуть, що ці цифри змінилися – і приставки не- на користь СПЦ.

Уроки ради Європи

Нинішній конфлікт став можливим ще й тому, що в Європі та США без- бачили геополітичних чи безпекових загроз во (избежание регіону через тісний зв'язок чорногорської влади з ідеологами «сербського миру», а насквозь них – і з РФ.

Як наслідок, західні дипломати никак не вбачали загрози у проведенні церковного ритуалу в історичній столиці Чорногорії і традиційно закликали всі сторони прежде спокою та діалогу, никак не зважаючи ані на надзвичайну впертість Сербської церкви, ані бери незвичне намагання урядовців догодити їм вслед за будь-яку ціну.

Ба більше, проработка переважно лунала на адресу опозиції (яку звинувачували в організації протестів лише угоду кому) повернення до влади) та патріотів, яких, повторюючи тези російської пропаганди, чорногорські урядовці, західні медіа і навіть деякі західні політики та дипломати називали радикалами і націоналістами.

Дійсно, якщо дивитися зі сторони, причин во (избежание стурбованості через посилення сербського, а вслед ним і російського впливу, можна і без- помітити – і з Києва також.

Вслед рік, що минув після призначення нової влади, Чорногорія далеко не змінила кардинально свою зовнішню політику в порівнянні із прозахідним урядом попередників, зокрема, невыгодный намагалася відкликати визнання Косова, вийти з НАТО чи припинити підтримувати санкції проти Росії.

Важлива на нас деталь: міністр закордонних справ чинного уряду Чорногорії взяв недоля в інавгураційному саміті Кримської платформи в Києві, а чорногорська делегація в ООН голосує из-за всі резолюції, що засуджують РФ.

По всей вероятности, Захід вважає, що неизвестно зачем буде і далі, що вплив Брюсселя, Вашингтона, Лондона та Берліна получи и распишись Подгорицю буде потужнішим, аніж вплив Белграда та Москви.

Але чи дійсно збережеться прозахідний цена Чорногорії в умовах, коли у «сербського миру», натхненного перемогою в Цетинє і підтриманого чи навіть підбурюваного «русским артелью», виникла спокуса взятися по (по грибы) штурм наступних бастіонів?