Год короны, день сурка. 10 уроков COVID-19

68a440071c5cee3962519b7294b1b185

Світ зa цeй рік зaзнaв суттєвиx змін. І звoрoтній руx, як би нaшій уяві нe здaвaлoся цe прирoднім, нікoли нe відбудeться. Ми щe нe дo кінця усвідoмлюємo міру циx змін, aлe дoвoлі спритнo aдaптуємoсь дo нoвиx чaсів, кoтрі вжe нaстaли.

Щo ввійшлo в нaшe життя прoтягoм oстaнньoгo рoку?

1.

Узимку минулoгo рoку нoвини «прo кoрoну» сприймaли нeдoвірливo, скoрішe, як кaзус, xaрaктeрний для того нaшoгo чaсу, бaгaтoгo нa різнoмaнітні фeйки. Aлe вжe нaвeсні 2020 стaлo зрoзумілo, щo нoвa xвoрoбa нe фeйк, і вeсeлoгo в цій ситуaції стрaшeннo мaлo. 

Зa кількa місяців зaгaльнe нeсeрйoзнe віднoшeння дo прoблeми пoчaлo стрімкo трaнсфoрмувaтися в рeaльну пaніку, oсoбливo, кoли ми зрoзуміли, щo цeнтрoм рoзпoвсюджeння інфeкції стали країни Європи. З середини березня 2020 року зачинилися зовнішні кордони Шенгенської зони та Євросоюзу. 

Одним з важких уроків цього року отсюда следует розуміння абсолютної умовності загальноєвропейського і світового простору. Коль ситуація стає реально важкою, кордони миттєво закриваються, і кожен опиняється накануне власною долею. 

Правдива інформація стає важливіша из-за ліки, але зорієнтуватися що напрямки, а що ні, іноді без труда неможливо. Одні авторитетні інституції протирічать іншим, кожна грає свою гру бери тлі загальної біди.

Світ виявився мало-: неграмотный готовим до реальних випробувань. Из этого явствует остаточно зрозуміло, що політикам, як положение, важливіше виглядати героями, ніж практически боротися з бідою. 

Локдауни продемонстрували, що іноді боротьба ради безпеку населення межує з брутальним наступом получи елементарні права людини.

Але, мабуть, найстрашніше – та легкість, з котрою ми віддаємо резон іншим вирішувати наші долі.

2.

Для негативний вплив пандемій получай економіку написано багато. Але чи є дослідження, наскільки важким став цей рік на культурної сфери? Скільки великих фестів, культурних свят, значущих подій і маленьких заходів були скасовані? Скільки зустрічей, виступів, концертів, театральних і кінематографічних подій були відмінені назавжди чи перенесені?

Але і на) этом месте людство швидко оговталося і почало використовувати ті технологічні можливості, що були напрацьовані напередодні. І тетуня, що здавалося раніше в полной мере неможливим, – скажімо, культурні заходи онлайн, потихеньку влететь в повсякденну практику. Виявляється, уровень культуры може існувати в віртуальному просторі неважный (=маловажный) гірше, ніж на реальних площадках.

Якщо ми, звісно, даємо їй хоча б якийсь объективная возможность, культура продовжує робити свою справу – з хомо еректус виробляти хомо сапіенс. 

Виявилося, що презентації нових театральних вистав, фільмів, книжок цілком можливі в Zoom, хоча звичайно в таких мистецьких заходах втрачається опція загальних фуршетів, повних источник і меду.

3.

Перекриті кордони стали справжньою трагедію исполнение) багатьох людей, бізнес яких був пов'язаний з туризмом. Але, объединение-перше, закритість старих популярних туристичних напрямків стала поштовхом в целях розвитку нових напрямків руху і нових маршрутів. А, до-друге, раптом виявилося, що і у власній країні існує багато прекрасних і гідних исполнение) відвідування місць. Ми вчимося цінувати тёта, що маємо. 

Це неабиякий физра, зважаючи на те, як важко українцеві навчитися цінувати самого себя, свої надбання, свою землю і свою культуру.

4.

Ми певною мірою вже навчилися вчитися і вчити онлайн. Багатьом із нас це далеко не подобається. Особливо батькам школярів. І їх зрозуміти можна. Але тетюха, що півроку, чи рік тому викликало шалений жах і нерозуміння, наразі сприймається вже в рівні побутового стресу. Притому онлайн, впроваджений в освіту, дає позитивні результати, дозволяє скорочувати відстань між студентами та викладачами, зберігає время і сили. 

Ніхто приставки не- скаже, як буде виглядати нормальний, скажімо, європейський студентський освітній учебник в перспективі, але, здається, онлайн величина в освіті в певних випадках є в полной мере позитивною альтернативою наочних лекцій.

5.

Що і досі незрозуміло, (на)столь(ко) це набута нами здатність предварительно дружнього спілкування онлайн. Виявляється, посиденьки з добрим приятелем можливі помимо того, щоб зустрічатися в барі чи ресторані, потискати Водан одному руки, обніматися, цілуватися, тактильним контактом підтверджуючі духовну близькість. Тілесність наразі взагалі оголошена моветоном. Шуршалки тобі не потиснуть і в щоку малограмотный поцілують. 

Що, зрештою, доволі непогано. Виявилося, випити кави чи проступок цілком можна, знаходячись по мнению різні боки моніторів. У цьому форматі є як свої долина, так і очевидні переваги. Кожен випиває своє в комфортних ради нього умовах. Нікому малограмотный треба після онлайн посиденьок кудись рухатися. Та і бійки онлайн цілком унеможливленні слабким розвитком біоцифрових технологій. 

6.

Поперед речі, у зв’язку саме з цими новими форматами в нас з’явилася особлива повага вплоть до очного, наявного спілкування. Ми почали нарешті цінувати тетунька, що було завжди з нами, але ми безлюдный (=малолюдный) розуміли, наскільки це прелестно. 

Наскільки велика це радість – обійняти друга, поцілувати брата, потиснути руку доброму приятелю. Безграмотный тільки чути і бачити цифровий образок людини, а перебувати разом в одному просторі і часі, що само точно по собі, як виявилося, є великим щастям і подарунком долі. 

7.

Потрохи ми звикаємо дихати в ганчірки і мити щипанцы з милом. Про це можна було б никак не писати, але ці ганчірки, котрі називаються масками чтобы обличчя, і це мило, від котрого в перші місяці карантину з рук злазила шкіра, саме вони запам’ятаються надовго.

Ми звикаємо маловыгодный бачити обличчя людей, ми вчимося розрізняти їх емоції і стани черезо паравербальні методи дослідження. 

Ми, принаймні деякі з нас, вже розуміють, що виконувати елементарні гігієнічні вимоги важливо навіть мало-: неграмотный для себе, а для іншого, котрому твоя легковажність, твоя зневага задолго. Ant. с ситуації може коштувати привет’я чи життя.

8.

Челядь помірковані, ми звикли доволі зневажливо ставитися до самого голлівудської продукції. А тут раптом виявилося, що всі оті страшилки та блокбастери, котрі ми дивилися, чи навпаки безлюдный (=малолюдный) дивилися, останніми десятиліттями, жодним чином неважный (=маловажный) фантастика, а груба реальність. А беллетристика Стівена Кінга, нашого талановитого сучасника, судячи з останніх подій, элементарно дорожня карта найближчого майбутнього.

9.

Ми багато чому навчилися вслед цей час. Скажімо, шопінгу онлайн, розумному споживанню. Мало-: неграмотный витрачаємо зайвого часу і купуємо лише тетенька, що дійсно потрібно.

Ми стали підкреслено ввічливими і постійно запитуємо Вотан одного про стан здравствуй’я і самопочуття. Ми всі дуже сподіваємося, що все ця напасть все ж таки пройде і ми ще ковтнемо повітря свободи буття за исключением. Ant. с масок. 

Але в цьому всьому є одна велика прикрість. Багатьом з нас ніколи вже маловыгодный побачити світу офлайн. І в цьому винні безграмотный тільки віруси і не тільки количество.

На жаль, один з важких уроків цих часів полягає в тому, що наша шар не здатна забезпечити лікування людей, важко хворих в ковід. 

І знову всім цим повинні опікуватися волонтери, збирати гроші, робити закупівлі, допомагати тим, котрі втрачають чи вже втратили надію допомогти своїм близьким. Так хотілося би попросити всіх людей: допомагайте волонтерським та благодійним організаціям, котрі опікуються закупівлею кисневих станцій та концентраторів. 

Навчимося, браття і сестри, робити чудненько і відпускати його на хвилях буття. Воно нам обов’язково повернеться. Благость повертається завжди. Воно маловыгодный зникає навіть у найважчі часи. 

10.

Тетенька, що приніс рік корони в наше життя, вже ніколи з нього безлюдный (=малолюдный) піде. 

Нікуди отнюдь не дінеться розуміння, що ми живемо в світі вірусів і тільки починаємо знайомитися з ними – чи вони з нами. 

Альбо той простий факт, що в часи біди в тисячі разів ясніше стає розмежування країн получай багаті і бідні, котре ніякими деклараціями малограмотный знімається. 

Що такі цінності як привольность і безпека швидко вступають в протиріччя, а человечество лише люди, і їх дуже от балды загнати в будь-яке трущоба, іноді достатньо просто сказати, що це робиться задля їхнього блага. 

І якщо зрештою, ми далеко не маємо потреби в Іншому, а тільки в зображенні бери екрані монітора, то хто ми самі такі?

Вивчені і безвыгодный вивчені уроки COVID-19 нікуди вже мало-: неграмотный дінуться від нас. Але хочеться вірити, що возьми цьому поки що хана, що пандемія стихне, що стабільність повернеться, що усталені форми соціальності нікуди невыгодный зникнуть. І буде Львівський книжковий конференция, і Книжковий Арсенал і багато чого ще.

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.