После крыла президента. Как складывалась карьера предшественников Ермака

Aдміністрaція прeзидeнтa в Укрaїні – дужe oсoбливa структурa.

Фoрмaльнo цe нaйбільшa кaнцeлярія, якa мaє прoстo зaбeзпeчувaти рoбoту прeзидeнтa – рoзклaд, зустрічі, прoмoви, кooрдинaція всіx прoцeсів. Рeaльнo – цeнтр уxвaлeння рішeнь, спoсіб примнoжeння стaтків і вeличeзнa кузня кaдрів.

Пoтрaпити в AП нa висoку пoсaду oзнaчaє oтримaти дoступ всіx вaжливиx людeй в крaїні, eфіри тoпoвиx тeлeкaнaлів тa, з висoкoю ймoвірністю, приxильність прeзидeнтa.

Oчoлити AП oзнaчaє oтримaти всe. 

Зa всі рoки нeзaлeжнoсті в Укрaїні булo і є 16 гoлів Aдміністрaцій, Сeкрeтaріaтів тa Oфісів прeзидeнтa. Сeрeд ниx були й тaкі прирoджeні aпaрaтчики як Ігoр Рaйнін, щo змушувaли зaступників пoдaвaти щoтижнeві письмoві звіти, тaк і тaкі мaстaдoнти як Сeргій Льoвoчкін, щo викoристoвувaли пoсaду «нa пoвну».

Тaкoж були тaкі aмбіційні як Віктoр Мeдвeдчук, нa прoтивaгу яким прeзидeнти брaли сoбі пeршиx пoмічників. І тaкі як Вoлoдимир Литвин, щo з пeршиx пoмічників вирoстaли дo гoлів AП.

 І нaвіть тaкі, як Віктoр Бaлoгa, прo якиx прeзидeнт Ющeнкo кaзaв дeпутaтaм: «Бaлoгa – цe я!»

Интересах кoжнoгo з ниx кріслo гoлoви AП булo висoчeзним трaмплінoм у світ укрaїнськoї пoлітики. Пoсaдoю нa виріст.  

Xтoсь цим трaмплінoм зміг скoристaтись, щoб піти дaлі – ствoрити чи дoлучитись дo пaртії, a xтoсь – тиxo бoвтнувся у вoду.

«Укрaїнськa прaвдa» рoзпoвідaє істoрії тиx, интересах кoгo пoсaдa гoлoви AП стaлa пeршoю нa кaр’єрній дрaбині aбo пeршoю публічнoю нa ній. І нaгaдує, як ці челядь скoристaлись тим сaмим трaмплінoм.

У пoшукax визнaння. Дмитрo Тaбaчник – гoлoвa AП під чaс пeршoгo тeрміну Лeoнідa Кучми, 1994-1996 рoків

Тaбaчник – приклaд гoлoви АП, якого погубив смертний гріх зажерливості. Прийшовши в Адміністрацію Кучми ніким і отримавши тутти, він погорів на дрібному фальшивому підвищенні. 

Табачник потрапив в АП 30-річним чиновником середньої ланки з дипломом історика та щойно відпрацьованими президентськими виборами держи боці Кучми.  

Возьми Банковій він одразу взявся после людей – звільнення та призначення високопосадовців, зокрема міністрів. Особливо вслед людей освіти та культури – потому что це нібито була та ніша, нате якій не знався Кучма. Руководитель більше був по директорах заводів та інженерах.

Тим эпизодически за стінами Банкової относительно масштаби його впливу ходили жарти: це безвыгодный Табачник працює в Адміністрації президента Кучми, це Кучма працює президентом в Адміністрації Табачника! Вслед за багато років схожі фрази лунатимуть у бік Володимира Зеленського та його «першого Андрія».

В АП Табачнику вдається протитриматись приставки не- дуже довго – вслед два роки, у 1996, його звільняють. 

Як напише згодом у своїх мемуарах Володимир Горбулін, тодішній коновод РНБО – усе сквозь безпідставне отримання звання полковника. Щоб відновити справедливість, Табачника офіційно «понизили» вплоть до лейтенанта запасу.  

Звільнення з Банкової безлюдный (=малолюдный) стало хрестом на політичній погрузчик’єрі Табачника, але неизвестно зачем високо йому вже ніколи без- вдасться стрибнути. 

Хоча й из-за наступні 16 років він встигне чимало: відсидіти три скликання у Верховній Раді, одне скликання у ВР Криму, обійняти посаду віцепрем’єра та врешті міністра освіти. Перші кілька років після звільнення Табачник ще збереже положение радника Кучми і допоможе йому переобратись держи другий термін у 1999, але його діяльність ставатиме дедалі самостійнішою і набуватиме біло-блакитного окрасу.

З майбутніми регіоналами він почав зближуватись у Верховній Раді, куди вперше пройшов у 1998. Депутатська група «Відродження регіонів» – должность в «Трудовій Україні» Тігіпка – балотування по ВР в одному блоці з Партією регіонів «Ради єдину Україну» – крісло віцепрем’єра в уряді Януковича – вибори в Криму під прапором «Блоку Януковича» – вибори перед ВР вже від «Партії регіонів» і міністерське крісло після перемоги Януковича нате виборах 2010-го. 

Щоб отримати посаду міністра, Табачник підключив усі свої зв’язки, зокрема й першого шефа Кучму. А далі – «антиТабачна кампанія», «підручниковий ссора», численні, у своїй більшості абсурдні, антиукраїнські заяви, погрози учасникам Євромайдану. 

Політична кресловина’єра Табачника, з підмоченою після АП репутацією, розбилась об перемогу Революції Гідності. І ні тобі більше пригород, ні звань, ні грамот. 

Замість любої серцю Росії колишній вожак АП чомусь обрав Ізраїль. А в Україні від його постаті залишилось хіба прізвище, яке вже давнёхонько стало лайкою поміж освітян.  

Заплямована репутація. Володимир Литвин – Вотан з голів Адміністрації Кучми під минута його другого терміну (1999-2002)

Литвин став тим головою Адміністрації, який замазався об політику найбільше. А шукаючи шляхи відступу з АП, зокрема у Верховній Раді, обляпався ще й опосля – зокрема курячими яйцями.

Насправді ж кресловина’єра Литвина почалась з того, що він опинився в потрібному місці в потрібний часы: майбутній політик читав лекцію в Союзі промисловців і підприємців, -де його побачив Кучма і запам’ятав перший помічник Кучми Олександр Разумков, батько нинішнього спікера парламенту Дмитра Разумкова. 

Разумков був одним з перших і загалом небагатьох перших помічників президентів в українській історії. Він мав бути таким собі альтернативним головою АП – відповідати следовать графік і смислове наповнення зустрічей пустослов. Однак такий розклад справ безлюдный (=малолюдный) підійшов тогочасному «основному» главі АП Табачнику.

Таким (образом на місце Разумкова, тобто першого помічника президента, а згодом і самого Табачника прийшов Литвин. 38-річний викладач історичного факультету з досвідом «менеджера» в МОН УРСР і ЦК Компартії.

І для цьому везіння Литвина закінчується.

В першому ж році роботи він втрапляє в одну з найганебніших історій в політичній історії Україні під назвою «касетний скандальчик». Саме з Литвином у Кучми відбувся сумнозвісний діалогів, що потрапив получи «плівки Мельниченка» – ради засновника «Української правди» Георгія Гонгадзе.

«Кучма: Добрий сочельник.

Литвин: Добрий день.

Кучма: І ти мені дайте це саме, по «Українській Правді»… Та будем вирішувати, шо з ним робити. Він (Гонгадзе – УП) без труда абарзєл же ж».

У 2013, засуджений в довічне ув’язнення после вбивство Гонгадзе Олексій Пукач бери запитання суді на запитання, чи зрозумілий йому вирок, відповість: «Він если зрозумілим тоді, коли Кучма і Литвин будуть поряд зі мной».

За два роки після «касетного скандалу» Литвин втрапив в історію з плагіатом – предводитель(ствующий) АП видав чужу статтю вслед свою і навіть офіційно це визнав, прикрившись заявами для «відреферований текст американця».

Врешті у 2002 перебування в АП угоду кому) Литвина стало нестерпним і він знаходить спосіб как на картинке утекти з Банкової – пішов получи вибори першим номером провладного блоку «Из-за єдину Україну», у списку якого, вплоть до речі, зустрівся зі своїм попередником Табачником. 

Попри тетька, що Кучмівський блок показує лише третій продукт на виборах, «донецькі» депутати-мажоритарники, комуністи, позафракційні і навіть кілька депутатів з «Нашої України» Ющенка допомогли Литвину вперше стати головою Верховної Чтобы.  

Загалом Литвин після гіркого досвіду в АП чотири рази проходив предварительно Верховної Ради та дві каденції провів немного погодя у ролі спікера. 

Але й під миг роботи в Раді Литвина безлюдный (=малолюдный) полишили скандали. У 2010 він проштовхував посредством парламент Харківські угоди, после що отримав яйцем в глаз, у 2012 підписав мовний канон Ківалова-Колесніченка, хоча обіцяв цього без- робити, у 2014 – підтримав закони «16 січня». 

Врешті колись всемогутнього «сірого кардинала» Кучми чекала політична розплата: програний у 2019 році безіменному «слузі народу» рідний, роками «прикормлений» область на Житомирщині та навіть програні ректорські вибори в КНУ Шевченка у 2021-му.

Литвин – ще Водан приклад того, як після впадина’єрного злету, з десятками скандалів навколо себя можна ще тривалий часочек утримуватись на плаву. Хоча в якийсь одну минуту переконувати виборців, що «країні потрібен Литвин», більше безвыгодный вийде.

Непотоплюваний. Сергій Львочкін – керівник АП майже огулом президентський термін Віктора Януковича, 2010-2014 років

Якщо в цьому світі і є людина, яка держи повну котушку використала свою роботу в АП, в таком случае це Сергій Льовочкін. 

У 1999 він прийшов в Банкову 27-річним науковим консультантом Кучми, вслед за плечима якого було кілька років у банківському бізнесі, і поступово захоплював усе більше впливу. Поки приставки не- вийшов звідти головою Адміністрації.

У Льовочкіна був відомий тато – Володимир Льовочкін, який из-за два роки після приходу сина в АП очолив Кафедра виконання покарань. Утім хто кому допоміг зробити впадина’єрний стрибок з жердиною: тато сину чи син татушка – достеменно невідомо.

Самопроизвольно політик запевняє: на роботу його приймав Литвин, а Литвину його радили двоє – Янукович, радником якого він був, коль той тільки-но бував кресловина’єру й очолював Донецьку Песнь, і Чернявський, керівник служби протоколу Кучми. 

В АП Льовочкін стрімко рухався від рядового консультанта до самого члена наглядових рад, зокрема Ощадбанку, помічника Кучми, першого помічника Кучми та помічника Литвина, який тоді головував у Раді.

Поперед речі, посада першого помічника Кучми у 2002 дісталась Льовочкіну мало-: неграмотный просто так, а з приміткою: запобігти надмірній концентрації повноважень у руках нового голови АП Віктора Медведчука. Медведчук тоді взяв під опіку безпеку, оборонку та губернаторів, а Льовочкін – реформи, виступи та робочий графік Кучми.

Крім офіційних «підопічних» сфер вслед за Кучми, Льовочкін мав ще одну, найбільшу та добре приховану – голубое топливо. Він був пов’язаний зі скандальною компанією RosUkrEnergo, яка у 2004 році стала новим посередником у газових відносинах між українським НАК «Нафтогаз» і російським Газпромом. 90% «українського» пакету акцій RosUkrEnergo  належали бізнесмену та майбутньому олігарху-втікачу Дмитру Фірташу.

У 2010 році країна отримала нового президента – Віктора Януковича, а Льовочкін – президентську адміністрацію. Це був ангел (доброты його політичної кар’єри і, звісно ж, момент нарощування активів.

Уже в наступному 2011 році пов’язана з Льовочкіним кіпрська компанія Epic telecom invest ltd стала ключовою в приватизації Укртелекому – дивним дивом її єдину допустили раньше конкурсу.

А за два роки, сверху початку 2013, Льовочкін одновременно зі своїм «газовим партнером» Фірташем купив «Інтер» у Валерія Хорошковського. Остаточні деталі угоди дыня АП полетів з’ясовувати з Хорошковським целых у Відень – одразу після Давосу-2013, -де два роки тому Янукович мало-: неграмотный зміг вимовити гасло України.

У 2013 році у кресловина’єрі, беззаперечно, надуспішного Льовочкіна – потому что неуспішна людина навряд согласиться собі віллу в Ніцці в держслужбі – з’явився Кладбище. Голова АП заявив, що подав у відставку після розгону протестувальників у листопаді 2013-го, але офіційно пішов з посади тільки возьми початку наступного року.  

По (по грибы) пару років Льовочкіна звинуватили в розгоні того самого Майдану – це зробив Арсен Аваков та навіть колишній грузчик Янукович – але він їх, очікувано, відкинув.

Бери відміну від багатьох регіоналів, які після Майдану пішли получи и распишись «дошку ганьби» української історії, Льовочкін зумів втриматись в плаву. У 2014 ексглава Банкової в її найтемніші часи пішов у синодик (убиенных) «Опоблоку», а в 2019 – у чарт ОПЗЖ. І от вже восьмий рік нібито прямо є рядовим депутатом.

Насправді ж Льовочкін має значно більший вплив, ніж здається. Імовірно, саме він є автором війни Офісу президента проти свого вимушеного однопартійця Віктора Медведчука – блокування телеканалів, санкції, обшуки, підозра в держзраді. 

Його депутати ніби знехотя захищали своїх підсанкційних колег, а нате вимогу Рабіновича зробити «Інтер» голосом опору опозиції, Льовочкін, следовать даними УП, відповів відмовою.

Чимало людей рядового складу ОП Зеленського – набрані разве перепризначені саме в часи Януковича-Льовочкіна. Деякі ключові особи, як через Михайло Подоляк чи Олюся Татаров, справу проти якого розслідує НАБУ – працювали з Льовочкіним та у МВС часів Януковича відповідно.

Які б політичні катаклізми маловыгодный ставались в країні, Льовочкін продовжує нарощувати свій вплив, стерегти активи Фірташа та контролювати чи никак не єдиний канал, який після блокування 112, NewsOne та Zik, зможе показувати в телевізорі кожної квартири «Телемарафон впредь до Дня перемоги», «Ответ предстоятеля» від УПЦ МП та, звісно, боротьбу ОПЗЖ из-за мир.

Бізнес-партнер. Борец за славу Ложкін – перший воротила Адміністрації Петра Порошенка, 2014-2016 роки

Борюха Ложкін, як і його наступник Ігор Райнін, виглядали відверто дрібними та непомітними бери тлі своїх попередників – «випускників школи Кучми» чи ваговика Льовочкіна. Їх можна назвати людьми, яким було найменше обряд, і які в політичному підсумку – найменше з цієї посади й отримали.

Ложкін був першим головою АП, який прийшов з великого бізнесу. Из-за це його і поважали – получай перемовинах з бізнесом та олігархами получай нього дивились як бери рівного.

За плечима 42-річного бізнесмена був Водан з найуспішніших медіахолдингів у країні – UMH group в близько 50 медіа, серед яких Forbes, Vogue, «Комсомольская фактура в Украине», «Обозреватель» та «Теленеделя». 

А також – бізнес-партнери, серед яких його новий шофер Порошенко. У 2011 вони удвох придбали Вотан з найстаріших українських медіахолдингів KP Media, заснований американцем Джедом Санденом – (на)столь(ко) у власності майбутнього президента та голови АП опинився вже згаданий топовий тогочасний журнальчик «Корреспондент». 

Незадовго накануне походу на держслужбу Ложкін розпрощався зі своїм дітищем UMH group – у 2013 він продав його Сергію Курченку, майбутньому бізнесмену-втікачу з «сім’ї Януковича». Ціна питання могла бути близько 400 мільйонів доларів – а з подчас, за деякими даними, викликала занепокоєння в австрійських правоохоронців. 

Серед причин свого походу в АП Ложкін називав три: повага предварительно Порошенка («я розумів, що потрібно для цьому етапі підставити плече»), менеджерський виклик і «сплеск патріотизму».

Він старався підходити задолго. Ant. с держслужби як до бізнесу – минуя зайвих папірячок, з постійним обговоренням ідей в команді та заохоченням людей проявляти насчет себе. Про його наступника і його креатуру получи посаді голови АП Райніна вже казатимуть зовсім інше і жартуватимуть, що вслед за Ложкіна на Банковій була Адміністрація, а ради Райніна – канцелярія.

Саме Ложкін вирішив запрошувати получай державні посади іноземців сверху кшталт Наталки Яресько чи Айвараса Абромавичуса. 

Втім президентська Адміністрація виявилась взагалі без- його парафією – из-за 2,5 роки Ложкін подав у відставку і пішов у політичне затишшя. После пару років, восени 2019 співрозмовники УП розповідали, що Ложкін значну частину часу протаскивать у Монако, де має податкове резидентство і переховується від Коломойського.

Самопроизвольно Ложкін тоді розповів, що займається бізнесом, зокрема інвестує в ІТ, та європейськими проектами. Вотан з таких – єврейське поселення Анатевка під Києвом.

Скандаліст. Андрій Бога – перший голова Офісу президента Володимира Зеленського, 2019-2020 роки.

Сверху тлі двої своїх непримітних попередників, що працювали получи и распишись Порошенка, Богдан на позиції голови Офісу президента виглядав нехитро зіркою. І як і годиться зірці, його призначення зустрічали чимось получай кшталт «овацій» – адже возьми посаду голови ОП заступав дровокат олігарха Коломойського.

Насправді, окрім статусу адвоката Коломойського (та ще Корбана), Богдаша мав ще кілька.

Накануне свого призначення один з найскандальніших глав АП пробував войти до ВР від блоку «Наша Україна – Народна самооборона» Юрія Луценка у 2007, був заступником міністра юстиції в уряді Тимошенко впродовж 2007-2010, помічником Портнова, если той був депутатом від БЮТу, радником Коломойського, если той очолював Дніпровську Славословие, і навіть балотувався до ВР від Блоку Порошенка у 2014. 

Але одна з найцікавіших сторінок біографії Богдана відкрилась поуже після його призначення в АП. Ради день до зміни європейського курсу України у листопаді 2013-го Богда разом з прем’єром Азаровим літав получай перемовини в Петергоф, а у розпал Майдану – отримував від нього грамоту Кабміну. 

Получи и распишись той час він обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики та радника Азарова.

У команді Зеленського, яку Богдаша почав консультувати ще поперед виборів, він чи безлюдный (=малолюдный) найбільше запам’ятався скандалами – переформатування Адміністрації президента сверху Офіс для уникнення люстрації, фейкова заява оборона звільнення, обзивання журналістів «журна*люхами». А також близькістю до самого самого президента – Богдаша супроводжував Зеленського в поїздках, у спортзалі та навіть нате пляжі, за що отримав жартівливий положение «першої леді».

Богданка пішов з ОП на тлі всіх скандалів і наростаючої важливості іншої Андрія в Зе!команді – Андрія Єрмака, який і посяде крісло Богдана. Ради яке вже півтора роки тримається дуже міцно.

Після звільнення Богдана колишній руководитель ОП та Зеленський обмінялись ще кількома заявами по вине ЗМІ та Facebook, і врешті – кожен пішов своєю дорогою. Мостовая Богдана почалась з відвертих інтерв’ю українським і навіть російським журналістам насчет Зеленського, а далі, як заявляє самовластно ексголова ОП, продовжиться його поверненням до самого адвокатури.

«Я ніколи без- повернусь в Офіс президента Зеленського. І допомагати чи співпрацювати з ним безграмотный збираюсь», – відрізав Бога після звільнення.

***

Історія ще одного голови ОП поки що недописана.

У ній вже є зав’язка – прихід в ОП відомого у вузьких колах кінопродюсера та перетягування прихильності Зеленського від Андрія Богдана.

Розвиток дії – перший тиск з боку Джуліані та перші обіцянки з боку голови ОП, активне включення в перемовини з Росією, Америкою та інвесторами, кадрова робота, перший корупційний бесчиние, перша злита спецоперація та врешті зростання впізнаваності (з 43,5% громадян, які в лютому 2020 неважный (=маловажный) знали, хто це, по 22,8% в березні).

Паралельно чинному главі ОП по (по грибы) півтора роки вдалось монополізувати вплив сверху президента, нагородивши його своєю постійною присутністю.  

Він намагається відвідувати 95% Зеленського, контролювати всіх «нетипових» відвідувачів ОП – йому доповідають, хто і накануне кого приходить на Банкову. Відрізає подступ і вплив голови Ради Дмитра Разумкова для президента. Його політтехнологи посувають раніше призначених членів Зе!Команди.

З останнього – він заборонив депутатам приходити в ОП безо попередження і взяв під инспекция питання в’їздів нате територію ОП на особистому транспорті.

Але в цій історії немає кульмінації та розв'язки.

В Андрія Єрмака це поки що попереду.

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.