Привыкаем к новому климату: как жара и наводнения меняют привычную нам Европу

Пoтoки бруднoї вoди, щo пeрeкидaють aвтoмoбілі, мoв дитячі ігрaшки, тa руйнують будинки у прямoму eфірі, a нa прoтилeжнoму бoці кoнтинeнту – пeкeльнa спeкa тa лісoві пoжeжі, які фізичнo нe встигaють гaсити. Липeнь 2021 рoку зaпaм’ятaвся стиxійними лиxaми у бaгaтьox крaїнax Єврoпи тa світу.

Пeрші дні сeрпня тaкoж нe тішaть. У Грeції пікoвa тeмпeрaтурa пeрeвищилa 46, пeрeтвoривши интересах бaгaтьox туристів відпустку нa гaрячу пaтeльню. 

Втім, ці пoгoдні aнoмaлії нaвряд чи здивувaли тиx, xтo дaвнo пeрeймaється тeмoю зміни клімaту. A літo 2021 рoку стaє чeргoвим пeрeкoнливим aргумeнтoм прo тe, щo клімaтичні зміни стaють рeaльністю. Причoму, як свідчaть дaні Єврoкoмісії, ми oпинилися в oднoму з їxніx eпіцeнтрів. Тeмпи пoтeпління в Єврoпі, a oтжe, і в Укрaїні, пoмітнo пeрeвищують зaгaльнoсвітoві.

Сaxaрa пoзa пустeлeю

У п’ятницю влaдa Грeції зaкликaлa людeй уникaти нeoбoв’язкoвoї рoбoти тa пoїздoк у зв'язку зі спeкoю: тeмпeрaтурa пoвітря в Aфінax дoсяглa 40 грaдусів зa Цeльсієм. Aкрoпoль у пік спeки зaкривaли нa кількa гoдин, щoб нe нaрaжaти нa зaйвий ризик туристів і прaцівників музeю. Втім, і "нічну прoxoлoду" мoжнa булo нaзвaти тaкoю лишe умoвнo: зa дaними стoличнoї мeтeoстaнції, o 23:00 тeмпeрaтурa пoвітря туточки склaлa мaйжe 33℃.

Тa пoнeділoк 2 сeрпня міг стати найспекотнішим денно за останні десятиріччя – в країні очікували поперед +47℃, майже стільки ж, як абсолютний достижение – +48℃ у 1977 році (що є рекордом також ради всієї Європи). 

Предсказывание не надто помилився: метеостанція у містечку Макракомі у центральній Греції зафіксувала показник у 46,3℃.

Одночасно десятирічного максимуму сягнуло споживання електроенергії.

Це також очікувано, адже прислуга рятуються від спеки під кондиціонерами. У міністерстві довкілля та енергетики заявили, що в ніч бери 3 серпня споживання може перевищити 9500 МВт, та закликали максимально обмежити використання електроенергії і налаштовувати получай кондиціонерах температуру не нижче 26℃, потому что інакше електрична мережа може без труда не впоратися з навантаженням. 

У метеорологічній службі кажуть, що липень 2021 року став найспекотнішим по (по грибы) останні 10 років. Періоди з більш-менш близькими перед норми температурами повітря були короткими – фактично лише 3-5 липня і 18-25 липня. Решту часу панувала аномальна спека. 

Втім, чи є вона справді "аномальною"? Чи це – нова реальність? 

Синоптики вирахували десяток найпотужніших "теплових хвиль", що накривали Грецію следовать останні 35 років. Дві з них сталися у 2021 році.

"Ми постійно реєструємо максимальні рекордні температури протягом останніх років, а це означає, що зміна клімату вже (тутовое", – каже Ставрос Соломос, науковий співробітник Центру фізики атмосфери та кліматології Афінської академії. Він додав, що очікує ще частіших та інтенсивніших хвиль спеки.

По пекельної температури додається пов’язаний виклик – лісові пожежі. В умовах посухи їх може спровокувати найменша недбалість. Таким (образом, грецькі пожежники повідомили, що лише в останню добу липня спалахнуло 46 лісових пожеж. З більшістю вдалося впоратися одразу – але безграмотный зі всіма. На заході грецького півострова Пелопоннес мешканцям кількох сіл довелось евакуюватися. Минулого тижня черезо вогонь евакуювали низку населених пунктів получи північ від Афін.

Але годі ради Грецію. 

Це – лише ілюстрація глобальнішої проблеми. Несложно на півдні європейського континенту та нашого регіону її наслідки найпомітніші.

Вогонь та сухість

Вже майже тиждень палає курортне середземноморське узбережжя Туреччини, яка теж потерпає від сорокаградусної спеки. Перші пожежі спалахнули у районі Манавгат, потім у Мармарисі, а далі їхня кількість зросла после понад сотні. 

Якщо у Греції обійшлося не принимая во внимание жертв, то в Туреччині стихія забрала життя щонайменше восьми людей, і ця циферка може зрости. Полум’я знищило величезні лісові масиви, подекуди цілі села, і підступило впритул до самого туристичних районів. 

Мережу облетіли кадри евакуації туристів з готелів в південному заході країни, в тому числі у курортному Бодрумі, -де людей довелося вивозити морем.

Поперед боротьби з вогнем залучені понад 5 тисяч пожежників, допомога Туреччині надходить і з-вслед кордону. Протипожежні літаки надали також Євросоюз та Україна.

2 серпня в уряді заявили, що 125 зі 132 пожеж взяли під проверка. І хоча – через тетюха, що місцями займання сталось майже в то же время – влада не виключає версію зумисних підпалів, погодний уполномоченный безсумнівно зіграв свою функция.

"Ми стикаємося із найнижчою вологістю после всі часи – лише 8%. Хоча ради нормальних умов вологість повітря нижче 30% влітку маловыгодный повинна бути ні в Анталії, ні в Муглі", – заявив міністр сільського і лісового господарства Туреччини Бекір Пакдемірлі.

Получи Заході європейського континенту – та самочки проблема. Вихідними пожежа знищила близько 1600 гектарів лісу та сільськогосподарських угідь в іспанській Каталонії. 

Палають ліси в середземноморській Італії. Пожежа сверху Сардинії стала наймасштабнішою вслед останні 27 років; горіли ліси також для Сицилії та на материковій частині країни. 

Зливи та повені

Втім, кліматичні зміни – це отнюдь не лише потепління. Доки південь Європи задихається від спеки та благає относительно дощ, трохи північніше – навіть у межах тих самих країн – лиха наробили растворитель та лід.

На півночі Італії аномальний множество пошкодив на трасі сотні автомобілів, а в комуні Комо у передгір’ї Альп вулиці містечок перетворилися бери бурхливі ріки. Вода руйнувала дороги, тягнучи из-за собою авто і затоплюючи будинки.

Втім, і це було дрібницею у порівняння з катастрофічними повенями у Німеччині, Бельгії та Нідерландах у середині липня. Їхні наслідки ці країни будуть долати місяцями, якщо безвыгодный роками. 

Повінь у західних німецьких землях Рейнланд-Пфальц та Північний Рейн-Вестфалія називають найгіршою бідою з часів Другої світової війни. Після сильних злив, коль за два дні випала двомісячна ставка дощу, річки вийшли з берегів, змиваючи полно на своєму шляху. 

Своєрідним символом трагедії став поле Арвайлер в долині річки Ар, -де стихія забрала найбільше життів. Якщо в попередній великій повені у Німеччині в 2002 році загинуло близько 20 осіб, так цього разу підтверджених загиблих – близько 180, і це ще отнюдь не фінальна цифра. 

Щодо матеріальних збитків, страхові компанії лише застраховані втрати оцінюють у 4-5 млрд євро.

 Міністр з питань захисту довкілля Німеччини Свенья Шульце після новин относительно повінь написала у Twitter: "Зміна клімату прибула в Німеччину".

"Ці події показують силу, з якою наслідки зміни клімату можуть вплинути для всіх нас, і наскільки важливо ще краще підготуватися предварительно таких екстремальних погодних явищ у майбутньому", – додала вона.

Після трагедії Німеччина була вражена неймовірною солідарністю – допомагати постраждалим районам зголосилися сотні волонтерів. Але багатьох німців неприємно здивувало і тетунька, наскільки неготовою до катастрофи виявилась розвинена й багата ФРН, чому ніхто безлюдный (=малолюдный) передбачив масштаби стихії, чому належним чином малограмотный спрацювала система попередження угоду кому) місцевих мешканців, чому ніхто мало-: неграмотный ухвалив рішення про евакуацію. 

Безвыгодный виключено, що відлунням кліматичних змін стане зміна політичної карти країни (детальніше читайте в статті Рейтинги затопило: як масштабна повінь вплине для результати німецьких виборів).

У сусідній Бельгії, -де внаслідок повеней загинули щонайменш 38 людей (а щойно країна встигла вшанувати їхню пам’ять, висока промои знову повернулася) – також лунають питання поперед якості системи сповіщення і координації екстрених служб. 

Якщо ж брати поперед уваги не лише наймасштабніші катастрофи, в таком случае список місць, що постраждали від водної стихії останнім когда-когда, стрімко зростає: повені зачепили більшу частину Європи, від Британії хоть до Грузії.

Зміни в карті

Та якщо спека у Греції та рясні дощі у Бельгії сприймаються як щось природне, і дивувати може хіба що їхній шкала, то температура в півночі Європи здатна вразити. В початку липня у Швеції, Норвегії та Фінляндії стовпчик термометра місцями сягав +34℃! Малограмотный минулося, щоправда, без курйозів – у фінському Оулу температурний достижение хибно "створило" гаряче повітря від турбін злітаючого літака.

Гаряче маловыгодный тільки у Європі.

Від екстремальної спеки потерпає Страна кленового листа. На початку липня у провінції Британська Колумбія, мол через прохолодний клімат домівки навіть невыгодный обладнують кондиціонерами, зареєстрували новий температурний достижение країни – 49,5°C. Кілька днів потому как містечко Літтон, де, власне, і був зафіксований цей достижение, знищила масштабна лісова пожежа. 

А у Гренландії из-за один лише день розтануло стільки криги, що водой з неї можливо було б вкрити всю територію штату Флорида получи и распишись рівень 5 см. Лише из-за вівторок 27 липня острів втратив 8,5 млрд тонн льодового покриву. Ради розрахунками вчених, льодовики Гренландії останніми роками тануть швидше, ніж счастливо оставаться-коли за останні 12 тисяч років.

Звична к нас мапа Землі змінюється, і це приставки не- перебільшення.

У 2018 році наочне свідчення змін клімату надійшло зі Швеції. Того року найвища апогей цієї країни – південний пік гори Кебнекайсе – втратила цей модальность через інтенсивне танення льодовика, що вкриває її вершину. Та й загалом, льодовики інтенсивно тануть, і якщо ви як туристи хочете побачити якийсь із них у нинішньому вигляді – варто поспішити. 

Та наскільки аномальним є це літо?

Хоча одночасна кількість погодних катаклізмів у Європі у 2021 році вражає, насправді подібні явища можна пригадати і в попередні роки. 

У серпні 2017 року в низці країн Європи стовпчик термометра перевищив +40℃. Липень 2019 року європейські погодні експерти назвали найспекотнішим місяцем по (по грибы) всю історію глобальних спостережень. Низка країн – Бельгія, Нідерланди, Франція – того літа оновили свої температурні рекорди, сверху півдні останньої температура сягала 44,3℃. 

Тоді у Франції выше надзвичайну спеку щонайменше чотири рази вимикалися блоки АЕС. По (по грибы) підрахунками уряду, рекордна спека у червні-липні 2019 року стала причиною смерті 1435 осіб (хоча це безграмотный рекорд – через спеку 2003 року смертність була в десять раз вищою).

То що ж нині з температурними рекордами?

Скептики можуть сказати, що впредь до максимумів ще далеко. І справді, цього року температури у Європі ще безлюдный (=малолюдный) оновили попередніх рекордів. Приміром, у Скандинавії рекордні +38 реєстрували у далеких 1933 та 1947 роках. Втім, якщо брати до самого уваги не лише окремі дні (та ще й із питаннями после точності вимірювань майже сторіччя тому), а середньорічні температурні показники та тривалість хвиль спеки, ведь останнє десятиліття є рекордно спекотним. 

Причому Європа нагрівається швидше, ніж решта світу.

Из-за офіційними даними, що їх публікує Європейське агентство з охорони довкілля, у 2010-2019 роках середньосвітова та середньозважена следовать 10 років температура біля поверхні ґрунту була приблизно держи 1°C вищою від показників доіндустріального рівня і найвищою в історії спостережень. 

А через у Європі зростання за цей період було значно вищим – бери 1,7-1,9°C. А в останні кілька років зростання перевищило 2°C.

Саме цей показник, 2°C, гус згадують як критичний во (избежание клімату. Тому наслідки європейського потепління тим більше безграмотный мають дивувати.

А дослідження науковців з Британії свідчить, що внаслідок підвищення температури можуть в рази почастішати катастрофічні зливи та повені получай зразок тієї, що спустошила німецький Арвайлер.

Що кончено це означає для України?

Залишається дедалі менше сумнівів, що екстремальні погодні явища у Європі стають новою реальністю. 

Никак не оминуть ці зміни і Україну.

Наслідки грецьких і турецьких пожеж могли відчути бери собі ті, хто планував мандрівку впредь до цих країн, або опинився у готелях у небезпечній зоні. А український авторинок може зіткнутися з "потопельниками" – пошкодженим повенями машинами з Німеччини, Бельгії та Нідерландів.

Та ще масштабніший вплив матимуть (а точніше, вже мають) власне кліматичні зміни.

Достатньо згадати зовсім безсніжну зиму 2020 року, після неї – пилову бурю надо Києвом та пожежі у зоні відчуження, а влітку 2020-го – руйнівні повені у Карпатах. Ради цьогорічну задушливу спеку сообразно всій Україні кожен може розповісти з власного досвіду. Липень лише у Києві встановив чотири температурні рекорди та змусив "поплавати" дві станції подземный дворец. 

"Зміни клімату призводять после зростання кількості надзвичайних та небезпечних явищ та змін екстремумів, тому можна з впевненістю сказати, що кліматичні рекорди будуть у майбутньому, в жаль, перевищені", – прогнозує Центральна геофізична лабораторія ім. Бориса Срезневського.

У Міндовкілля кажуть для загрозу опустелювання значних територій вже у найближчі 30-40 років, науковці прогнозують зниження рівня води у річках (що створює виклики і про сільського господарства, і для атомної енергетики) та підтоплення низки приморських територій вследствие підвищення рівня світового океану – в Одеській, Херсонській областях, у Криму.

Получи тлі цих похмурих перспектив хоч якусь нотку позитиву додає тетенька, що кліматичні зміни змушуватимуть Україну модернізувати та "озеленювати" свою економіку приметно швидше, ніж це сталося би минуя зовнішніх стимулів. А оскільки Євросоюз всерйоз класть своїм пріоритетом політику "Зеленого курсу" (і після останніх катаклізмів без промаха не зверне з нього!), ми можемо розраховувати також в експертну і фінансову підтримку західних партнерів получи и распишись цьому шляху. І нехай угоду кому) України цей шлях если куди довшим та складнішим, аніж угоду кому) Швеції чи Німеччини – головне, що він починається вже одним заходом.

Додатковим бонусом стане тетунька, що ці перетворення мають в рази зменшити споживання Євросоюзом газу та нафтопродуктів. Таку мету офіційно водружать Єврокомісія. 

А це має загальмувати неважный (=маловажный) тільки кліматичні зміни, а й подача валюти до Російської Федерації, економіка якої тримається держи продажу енергоресурсів – від яких Європа поступово відмовляється задля протидії глобальному потеплінню. 

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.