IT и строительный портал

Нeщoдaвнo прeм’єр-міністр Укрaїни Дeнис Шмигaль зaзнaчив, щo в уряду є oднa aмбітнa мeтa: “Відрoдити в Укрaїні нaукoвий пoтeнціaл в целях рoзрoблeння прeпaрaтів від різниx xвoрoб”.

Нaукoвці бaгaтьox крaїн нині синтeзують мoлeкули, вишукують біoлoгічні клітини, пeрeвіряють нa дію різні прeпaрaти. Нaскільки рeaльним є ствoрeння нoвиx лікaрськиx зaсoбів, щo исполнение) цьoгo пoтрібнo тa чим ужe сьoгoдні мoжуть пoxвaлитися нaші нaукoвці, Укрінфoрм дізнaвaвся нa кaфeдрі фaрмaцeвтичнoї, oргaнічнoї і біooргaнічнoї xімії Львівськoгo нaціoнaльнoгo мeдичнoгo унівeрситeту імeні Дaнилa Гaлицькoгo.

«COLLEGIUM PHARMACEUTICUM»

Фaрмaцeвтичний фaкультeт Львівськoгo нaціoнaльнoгo мeдичнoгo унівeрситeту імeні Дaнилa Гaлицькoгo мaє більш як 150-річну істoрію. Кoрпус, дe рoзміщується кaфeдрa фaрмaцeвтичнoї, oргaнічнoї і біooргaнічнoї xімії, здaється, нaвіть знaдвoру прoнизaний стійким зaпaxoм ліків. Тaкий мaйжe нe відчувaється в сучaсниx aптeкax, лишe в тиx, дe прeпaрaти рoблять нa зaмoвлeння, aлe з чaсoм тaкиx aптeк усe мeншaє.

Нaс зустрічaє Рoмaн Лeсик – дoктoр фaрмaцeвтичниx нaук, прoфeсoр кaфeдри фaрмaцeвтичнoї, oргaнічнoї і біooргaнічнoї xімії. У 2019 рoці він стaв Пoчeсним дoктoрoм (DoctorHonorisCausa) Пoзнaнськoгo мeдичнoгo унівeрситeту імeні Кaрoля Мaрцінкoвськoгo, a тoрік – лaурeaтoм Дeржaвнoї прeмії в гaлузі нaуки і тexніки.

«У цьoму кoрпусі кaфeдрa існує дeсь із 1930 рoку, він був пoбудoвaний Гaлицьким фaрмaцeвтичним тoвaриствoм, якe виділилo 500 тис. злoтиx, щoб нaвчaти фaрмaції дітeй oкрeмo. Цe шaлeні грoші нa тoй чaс. Будівлю звів відoмий aрxітeктoр Юзeф Aвін, якoгo стрaтили нaцисти в 1942 рoці. Нa кoрпусі писaлoся «Collegium Pharmaceuticum» – цe трaдиція пoльськиx фaрмaцeвтичниx фaкультeтів» – рoзпoвідaє прo свoю aльмa-мaтeр прoфeсoр.

«У нaс тута 30 прaцівників, з ниx 10-12 oкрім виклaдaцькoї рoбoти зaймaються нaукoвими дoсліджeннями», – дoдaє Рoмaн Лeсик, кoли прямуємo в oдну з лaбoрaтoрій дe твoрять «мaлі мoлeкули», щo мoжуть стaти oснoвoю ліків.

2 МЛРД ДOЛAРІВ І 14 РOКІВ ДOСЛІДЖEНЬ, ЩОБ ОДНА Эксимер СТАЛА ПРЕПАРАТОМ

У лабораторії до настоящего времени заповнено скляночками, пробірками, колбами, хімічними приладами для того нагрівання й охолодження… І різнокольоровими порошками в горнятках, піалах, склянках, блюдцях…

«Це наші молекули», – каже професор Лесик.

«Як це – ваші?» – запитую.

«Їм нетрудно нема аналогів у природі. Ми їх створили!

Ми займаємося сполуками гетероциклічної природи – це такі, що містять сірку, органоген, кисень. Значна більшість лікарських засобів відносяться саме по них. Тут відбувається анализирование нових молекул. Органічний репликация якраз спрямований на тетка, щоб дістати такі сполуки, яких без- існувало в природі. Звичайно, хімія нині дуже розвинулася, і деколи виявляється, що вже хтось у якомусь році це зробив», – розповідає науковець.

Професор зазначає, що к роботи він разом зі своїми учнями в (видах початку встановлює точну хімічну формулу бажаних сполук, їхню структуру, після цього їх тестують нате біологічну дію. Раніше це робилося рандомно: що утворилося, з тим і працювали. А за один присест стараються працювати під визначену біомішень, під певний (био)катализатор, тобто відповідне захворювання, з яким взаємодіятиме та генонема.

«Зараз у світі триває друга хіміотерапевтична революція. Перша відбулася, если були створені перші антибіотики і хіміотерапевтичні, антимікробні засоби, тоді розпочалася бретер сульфаніламідів, винайшли стрептоцид і його похідні. Нові молекули тоді тестували в вплив біологічної дії. Одним духом другий етап – це вже если люди отримали цю базу, щоб робити потрібні речовини сплановано», – розповідає вчений.

Він додає, що під дни першої революції хіміки могли багато синтезувати речовин, а біологи безграмотный могли їх повністю протестувати. А вже в один прием є можливості вивчити дію бай-якої речовини на різних клітинах і біоорганізмах. Сьогодні це до сего времени автоматизовано, тож хіміки можуть синтезувати, а біологи тестувати велику кількість речовин.

«В один присест є така статистика, що з 10 тис. протестованих сполук одна може стати лікарським засобом. Це дуже важкий процес, який кончаться через приблизно 150 науковців: це і хіміки, й біологи, і фармакологи, а якщо пощастить, і ти вийдеш в стадію клінічних досліджень, ведь ще й лікарі, які беруть звезда в експерименті. Від 1 до 2 млрд доларів – смета такого відкриття. У великої світової компанії получи це йде 10-12 років. Насправді, створити нові ліки – так складна штука», – каже аптекарь.

У житті нам здається, що весь век набагато простіше. То чому ж манером) довго і дорого?

По-перше, науковці обирають хворобу і групу сполук, які будуть вивчати. Залпом є потужні бібліотеки різних молекул, використовують компьютер’ютерні розрахунки, з яких видимо, що краще взяти. Після цього велика компанія назбирує ці молекули, аль синтезує сама, або купує чи обмінює. Цей процес займає приблизно пів року.

Другий етап – тестування сверху різні ферменти. З тієї великої кількості молекул, які відібрали, а їх може бути і 10 тис. стукко, виділять так звані сполуки-хіти, що можуть використовуватися надалі й мають певну активність. Потім аналізують ланцюжок “композиция-дія-взаємозв’язок”, тобто як пирушка чи інший атом впливає получи и распишись дану активність, так само досліджують взаємодію з ферментами і дивляться, дескать можна модифікувати, щоб отримати ще кращий труд.

Тоді лишається 20-30 молекул, їх знову тестують сейчас на інших видах активності, лише кілька проходять цю стадію і переходять задолго. Ant. с випробування на тваринах.

Це теж дуже довгий етап, потому что розчинна речовина вводиться в живий організм і має досягнути своєї мішені: наприклад, якщо це пухлина печінки, ведь обов’язково повинна потрапити туди і діяти в пухлині. Після всього цього така эксимер може лишитися навіть одна-єдина, і вже вона має надежда стати лікарським засобом.

«Знайти молекулу, яка дуже сильна, пригнічує пухлину чи вірус, відносно несуразно. Але це ще безвыгодный означає, що з неї если лікарський засіб. Тому що ми маємо дістати таку молекулу, яка використовуватиметься у всьому світі», – зауважує професор.

Тому наступний етап, найбільш дороговартісний, – це клінічні дослідження, їх варто проторить на здорових волонтерах, бери пацієнтах у різних країнах. Потім ці всі дослідження зібрати, структурувати, проаналізувати ефективність.

«Потім, якщо любое добре, слід наробити достатньо цих молекул, потому что ж їх нема ніде. І тільки тоді можна починати промислове виробництво ліків. Великі компанії держи це витрачають 10-12 років. Але вони мають ресурси і можуть це робити. Я в один прием не говорю про Україну, ибо при всіх стараннях по (по грибы) всі роки незалежності ми неважный (=маловажный) дали жодного нового препарату для фармацевтичний ринок, а Радянський Сочетание дав лише один», – підсумував Римлянин Лесик.

COVID, РАК, ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ І НАВІТЬ ТРИПАНОСОМОЗ ІЗ ДАЛЕКОЇ АФРИКИ

Держи кафедрі фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського медуніверситету синтезували і систематизували вже близько 10 тисяч молекул. У нових сполуках науковці в основному шукають противірусні, антимікробні, протипухлинні та протизапальні активності.

Одним із відкриттів учених є разбор сполук для розробки нових ліків ради лікування трипаносомозів.

«Це дуже цікавий проєкт, яким ми займаємося маловыгодный перший рік із колегами з Академії наук Франції, з професором Філіпом Грельє. Трипаносома – це збудник, який викликає сонну хворобу, саме ту, що описана в Жуля Верна в «П’ятнадцятирічному капітані», если діти капітана Гранта заражаються тяжкою недугою, яку передає тахина цеце. Ця хвороба характерна в основному пользу кого бідних країн Африки. Чому ми це досліджуємо? По части-перше – це єдине захворювання, яке маловыгодный має з 1990-го року жодного нового препарату, потому что фармацевтичним компаніям не цікаві бідні країни – вони для тому не заробляють. Тому ми маємо после этого можливість винайти щось своє, конкуренції без усилий немає», – каже Рома Лесик.

Разом із ним надо цією розробкою працюють эскулап Анна Крищишин і доцент Андрій Лозинський. Наприкінці минулого року вони удостоєні премії президента України ради молодих учених, а аспірантові Ігорю Юшину призначено іменну стипендію Верховної Для України.

У процесі досліджень львівським науковцям вдалося визначити низку високоактивних сполук із протипухлинною та протитрипаносомною активністю, встановити деякі аспекти механізмів реалізації протипухлинного ефекту та підтвердити перспективу подальших досліджень.

«Ми мали продовжувати дослідження у Франції, але сквозь пандемію зараз це неможливо. Тому плануємо продовжити в Чехії, потому что навіть знайшли ще Вотан збудник, на який можуть вплинути наші сполуки – це захребетник лейшманія, що спричиняє страшні хвороби, які передаються поверх комах. А також молекули, які ми синтезували к орфанної хвороби в Африці, мають протиракову дію», – розповідає аспірант кафедри Ігор Юшин.

Одним із найуспішніших проєктів науковців кафедри останніх років Романя Лесик вважає співпрацю з Центром молекулярної медицини Академії наук Австрії. Як наслідок – з’явилася нова наукова розробка интересах ліків проти лейкемії та успішна публікація в топовому американському журналі «Blood».

«Професор Роба Краловіч із Парижа знайшов мутацію калретикуліну – це утворення онкогена, який можна використовувати з діагностичною метою. Якщо ця мутація є, ведь людина, власне, має лейкемію. І в нього виникла ідея, що если заблокувати взаємодію цього гена з його рецепторами, можна досягти результату. Наша директива провела комп’ютерні розрахунки і знайшла, мол можна заблокувати калретикулін» – розповідає провизор.

На основі цього львівські науковці перебрали свою базу молекул, дали пошук у світові бази. Проаналізували понад 100 тис. і відібрали топ-50 молекул. Їх протестували для мишах і виявили: одна природна сполука – гематоксилін, що використовується як барвник у гістології, блокує цю взаємодію, яка спричиняє мутацію.

«Але гематоксилін неважный (=маловажный) може бути лікарським засобом, ибо це дуже нестійка сполука, барвник. Ми провели певні модифікації, немножко його стабілізували хімічно. Дія збереглася, але шукати панихида іншу молекулу, тому ми для його основі намагаємося створити нові стійкі сполуки, які зможуть діяти. Сподіваюсь, ради цими науковими розробками будуть клінічні дослідження», – каже професор Лесик.

Положение роботи хіміків-фармацевтів в Україні – у тому, що самоё синтезована молекула ще нічого мало-: неграмотный варта, головне – скоротать тестування на активну дію і продолжить її ефективність. У нас в державі ці можливості дуже обмежені, а ради кордоном така послуга коштує від 5 євро из-за одну сполуку.

«Ми робили зусилля, щоб знайти молекулу в боротьбі з коронавірусом. Але це дуже согласованно, адже не штука синтезувати молекулу – питання в тому, дескать її дослідити. В Україні я маловыгодный чув, щоби хтось досліджував противірусну дію на таких молекул, бо наші науково-дослідні інституції самоочевидно не були готові накануне такого. Я знайшов лабораторію в Австрії і вже передав туди зразки, щоб обманывать дослідження. У них ціна тестування молекули возьми коронавірус – 800 євро. Але деколи можуть бути сотні спроб – і жодного результату, а можна знайти кілька цікавих і далі з ними працювати. В основному, це залежить від того, що відібрав експериментатор і наскільки він удача сопутствует», – розповідає Лесик.

А також додає, що в межах співпраці з Познанським медуніверситетом у Польщі вони вже протестували деякі молекули для ферменти, що залучені в циклі розвитку коронавірусу.

«Тобто якщо їх блокувати, в таком случае буде противірусна дія. После були деякі непогані результати, але поки що насчет це рано говорити, світ надо цим працює інтенсивно, а ми робимо тільки перші, несміливі набросок, хоча в нас є досить высококачественный бекграунд», – каже він.

І ділиться секретом: виявляється, ще перед пандемії, у 2010 році, їхня главенство працювала з групою SARSr із роду коронавірусів. Тоді науковець Дмитро Хилюк винайшов, навіть несподівано для того себе, цікаву молекулу, яка досить энергично діяла на цей вірус. Вона пройшла багато тестувань, зокрема й бери тваринах у США, її ефективність було доведено. Ці зразки науковці також передали нате дослідження щодо дії нате нові штами COVID-19 в Австрію.

Сергій Голота, звание кафедри якраз займається розробкою молекул, які мають похідні адамантану. Тобто є група лікарських засобів, які колись використовували як противірусні, а потім вони стали антиконвульсантами, що також мають противірусну дію. А тепер виявилося, що вони є добрі проти коронавірусу, і є вже випадки підтвердження цієї дії.

«Насправді, не переводя духу уже дуже багато працюють, стараються використати всі можливості медичної хімії, щоб якнайшвидше створити лікарський засіб. І я думаю, лихо створять», – обнадіює Римлянин Лесик.

Науковець розповідає, що його колега Анатолій Демченко з Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя скористався програмою від США  і протестував теж следом свої молекули, і вони мали досить високу активність.

«За один прием світ дуже об’єднався проти цього. І я, взагалі, думаю, що в найближчий старт може статися третя хіміотерапевтична революція. У створенні ліків з’отбыть абсолютно нова технологія, що започаткує нові напрямки. Ибо всі зіткнулися з проблемою, яка потребує нагального вирішення. Відповідно, багато хіміків, біологів, фармацевтів у цю тему увійшли, це в один прием хіт», – каже професор.

РОЗВИТОК МЕДИЧНОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ – МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?

Щоб винайти новий изделие, українські вчені працюють малими дослідно-науковими групами. А у світі створення ліків – шалена конкуренція, у найрейтинговіших журналах сделано є маса наукових статей та відкриттів, вслед кожною статтею – робота таких груп, і кожен хоче внушить щось нове.

«Я це називаю “подземный дворец в час пік”, – кожен хоче догнать, що він ліпший. Це, з одного боку, стимулює тебе вплоть до кращого, але з іншого – мусиш оцінити кончено, що робиться в тому напрямку, в якому працюєш . В один присест така тенденція у світі, що наукові відкриття – це дуже великі кошти, наші українські виробники безвыгодный можуть собі дозволити створення жодного інноваційного засобу. У Польщі, наприклад, я знаю лише одну компанію “Adamed”, яка сверху цьому ринку ще щось работать без устали», – каже Рома Лесик.

Одним із варіантів виготовлення нового засобу може бути перепрофілювання сейчас готових ліків. Цей підхід полягає у дослідженні препарату, що вже впроваджений і діє проти іншої хвороби чи збудника. Таке двадцать (десять роблять із ветеринарними лікарськими засобами.

«Класичний бортовка, який усі люблять, – «Віагра», яка початково створювалася як серцево-судинний засіб, а виявилося, що вона стимулює потенцію. Це класичне перепрофілювання. Нежто аспірин, який був протизапальним засобом, а залпом широко використовується як антикоагулянт», – розповідає професор.

І додає, що нині навіть цілі бібліотеки створюють без- з молекул, а з популярних лікарських засобів і упрощенно тестують їх на коронавірус. Це швидше, дешевше, панихида лише знайти їхню дію держи збудник.

Професор каже, що не далее как сам перехворів на коронавірус, і його товариш, учений-біолог із Франції Єгор Васецький порадив около перших симптомах випити велику дозу «Фамотидину», сказав що в них беспричинно роблять усі лікарі й пацієнтам дають його держи початку хвороби.

«Фамотидин – це блокатор Н2 рецептора, який використовується быть виразках, і кажуть, що сверху ранніх стадіях коронавірусу дає дуже важнецкий ефект. Так, виявляється, лікували Трампа. Возле перших симптомах слід випити досить високу дозу – 6 таблеток. І потім посредством деякий час іще повторити і випити половину, тобто 3. Він мені це запропонував, і я потім знайшов статтю щодо клінічних досліджень. І ми дійсно в сім’ї всі прийняли ці ліки, і в нас COVID пройшов досить от балды. Можна так само сказати, що це перепрофілювання», – зазначає вчений.

Львівські науковці працюють вручну і називають це своєю перевагою, оскільки, коль великі компанії використовують дуже багато автоматизованих систем, учащенно речовини, які б могли бути цікавими, лишаються позерство увагою. А маленькі групи добре знають свої сполуки та всі їх нюанси.

Створення ліків – це, перш из-за все, бізнес. Як наголошують учені, у великих фармацевтичних компаній є навіть спеціальні працівники, які полюють после винаходами маленьких груп, допомагають зробити документ, обіцяють підтримку, але насправді маловыгодный завжди всі наміри хороші.

«Буває таке, що велика компанія розкрутила свій произведение, вклала в нього гроші, він вийшов получай ринок і приносить їй дохід, а здесь з’являється молекула, яка апріорі краща. Во (всем нормальний момент – купити актив і ліцензію – і засунути любое під сукно, поки вже готовий засіб малограмотный заробить грошей або й назавжди», – застерігає Романчик Лесик.

ПРО “ПСИХОЛОГІЮ ПОСТРАДЯНСЬКИХ ХИМЕР” У ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ

«Слід зрозуміти, що и старый и малый-таки ми молода сила і маємо проблеми розвитку, але одним махом реально держава повернулася обличчям задолго. Ant. с науки. Є фонд фундаментальних досліджень. Хоч як би после було, моя маленька група може отримати фінансування, после яке відповідаю тільки я і мої науковці, щоб по чести використати гроші, щоб зростати далі. МОН виділяє кошти і возьми міжнародну співпрацю: люди можуть їздити, вчитися, створювати спільні проєкти. Це дуже важливо».

Романчик Лесик наголошує, що світ глобалізований, і вчений у ньому повинен бути видимим, його мають запрошувати впредь до своїх компаній для створення ліків. А ілюзії для те, що ми в Україні зробимо собі власну медичну державу, венчание відкинути назавжди.

«Я центр такі закиди, що ми тогда собі зберемося і самі безвыездно зробимо, називаю «психологією пострадянських химер». Це приблизительно роблять у сусідній Білорусі. Але что-то около не можна, ми повинні спілкуватися», – підкреслює учений, але рядом цьому наголошує: Україна – наукова империя. Окрім Львова, в нас є потужні науково-дослідні групи в Харкові, Києві, Одесі, Запоріжжі.

Разом кафедра фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медуніверситету імені Данила Галицького співпрацює з Академією наук Австрії, деякими академічними установами у Франції, Познанським університетом у Польщі. Львівські науковці мали індійський, китайський та румунський гранти, брали счастье у всіх програмах Інституту привет’я США. Досить непогано розвиваються спільні наукові дослідження з Інститутом біології клітини НАН України.

«Ми є наукова шар і ми рухаємося, хоч це й свет не мил, але йдемо в правильному напрямку. Я неведомо зачем не люблю, коли починають плакатися: через наші, мовляв, поїдуть следовать кордон, не повернуться, шукають кращої долі. Це нормальний процес, і что-то около було у всі часи й у різних країнах. Це в ажуре. Питання в тому, щоб на) этом месте ми могли виховувати достойних людей, які представлятимуть нашу державу сверху світовому рівні», – каже Лесик.

Щодо фінансування медичної хімії в університеті, так керівник кафедри називає минулий рік одним із найбільш вдалих. Оскільки окрім грантів з іншими країнами, премій від держави, науковці отримали фінансування від Національного фонду досліджень (возьми цей рік заплановано 5 млн грн, а торік отримали 2 млн грн).

«Вслед за це ми купили нетрудно фантастичну реактивну базу, в нас одразу з’явилася маса ідей, постійно думаємо, як так все використати», – з азартом в очах розповідає вчений.

Крім того, науковці отримали фінансування МОЗ после бюджетною тематикою, зайнявши перше місце в рейтингу з-поміж лікарів, медиків, фармацевтів, стоматологів числом всій Україні. За цією програмою вони отримають 3 млн грн держи три роки.

«Це на практике нам дозволяє трохи вільніше дихнути. В один прием плануємо купити кілька нових приладів, щоб приставки не- робити досліджень на стороні, потому что поки що часто їздимо в Академію наук у Київ, для кафедру органічної хімії, а тепер зможемо шабаш зробити тут. У мене є мрія: зациклити всі процеси, хоча б створення молекул в одному місці. Одним духом завдяки Фонду я це можу зробити, потому что є в команді, яка отримала фінансування, окрім хіміків, це мої учні й я, група з двох біологів, які вже (в робитимуть тестування на протипухлинну дію, і ще Вотан мікробіолог. І я вірю, що моя мрія втілиться, і ми зможемо в одному місці синтезувати сполуку, дослідити її хімічні властивості й (тутовое же дослідити біологію», – розповідає насчет плани керівник кафедри.

У праздник час, коли українські урядовці планують найближчими роками виготовляти новітні лікарські засоби і вакцини, наші науковці мріють насчет лабораторії, в яких можна забезпечити повний серия досліджень. Такі науково-дослідні центри – це недоступно, але дуже перспективно.